Гіпертонічна хвороба (артеріальна гіпертензія) – захворювання серцево-судинної системи, що характеризується стійким підвищенням артеріального тиску вище 140/90 мм рт ст. Це найпоширеніше захворювання серед дорослого населення. Дане захворювання тривалий час може перебігати безсимптомно і без лікування призводить до змін в серці, нирках, головному мозку.
Найоптимальнішим вважається тиск менше 130/80 мм. рт. ст.
Причина гіпертонічної хвороби до цього часу залишається неясною, але є ряд чинників (факторів ризику), які сприяють розвитку даного захворювання. До таких належить:
- спадковість (особи в яких родичі, батьки хворіють гіпертонічною хворобою мають більшу схильність);
- обмеження фізичної активності;
- вживання великої кількості солі (добова норма солі для дорослої людини 5 г.);
- надмірна вага;
- надмірне вживання алкоголю;
- куріння;
- хронічне психоемоційне напруження.
Механізм розвитку гіпертонічної хвороби є досить складний-це порушення регуляції тонусу судин, до якого залучені вегетативна нервова система, ендокринна система, нирки.
Симптоми гіпертонічної хвороби – це тривалі, хронічні болі голови, переважно в потиличній або лобній ділянці, які найчастіше виникають вранці, але можуть бути і протягом дня. Інколи це відчуття пульсації, розпирання у висках, шум у вухах, головокружіння, запаморочення. При більш тривалому перебігу виникають болі в ділянці серця, задишка, порушення ритму серця, набряки на нижніх кінцівках,що є ознакою розвитку атеросклерозу судин. Тому при відсутності лікування є небезпезпечним виникнення важких ускладнень як інфаркт міокарду, інсульт, розвиток ниркової недостатності.
Діагностика. Для уточнення діагнозу є необхідним провести додаткові методи обстеження:
- Загальні аналізи крові та сечі, біохімічні аналізи (креатинін, сечовина, ліпідограма, глюкоза, калій, натрій);
- Електрокардіограма в 12-ти відведеннях;
- Ехокардіограма;
- Огляд окуліста (очне дно).
При необхідності також проводять добовий моніторинг артеріального тиску, ультразвукове обстеження нирок, наднирників, судин шиї та ниркових артерій, щитовидної залози.
Лікування гіпертонічної хвороби в першу чергу спрямоване на усунення факторів ризику. Це зменшення вживання кухонної солі, збільшення вживання продуктів багатих рослинними жирами (насіння льону, лляна олія), продуктами багатими омега-3 (морська риба), зменшення ваги тіла, припинення куріння, та збільшення рухової активності, режим праці і відпочинку. У більш тривалому перебігу є необхідним прийом гіпотензивних препаратів постійно.
Нормалізація рівня артеріального тиску супроводжується зниженням ризику розвитку інсульту, ниркової та серцевої недостатності, інфаркту міокарда. Тому лікування гіпертонічної хвороби в першу чергу спрямоване не просто на зниження артеріального тиску, але і на усунення негативного впливу на серце, нирки, головний мозок та уникнення ускладнень пов’язаних з цим.