Захворювання судин, як причина появи болю у колінному суглобі

Коліно – важлива складова опорно-рухового апарату, яка характеризується складною побудовою. Його формують три великі кістки: стегнова, великогомілкова та надколінник. Всередині розміщена хрящова тканина для амортизації та рівномірного розподілу навантаження. Серед важливих складових варто зазначити суглобову капсулу, сухожилля та зв’язки, необхідні для фіксації кісток і обмеження обсягу рухів.

Враховуючи перелічені фактори можна зробити висновок, що коліно – вразлива ділянка, тому виникнення відчуття болю – доволі закономірний процес. Цей суглоб прямо впливає на мобільність людини, тож у процесі життєдіяльності зазнає значних навантажень. Часто проблеми виникають внаслідок надмірного фізичного зусилля, посилених занять спортом, але можуть мати й зовсім іншу природу. Коли пацієнт починає відчувати дискомфорт у цій області, перше, що він підозрює – травму, не здогадуючись, що проблема може бути пов’язана саме з кровоносною системою.

У будь-якому випадку больовий синдром – сигнал, який вказує на розвиток патологічного процесу. Необхідно провести низку досліджень для визначення точного діагнозу. Головна задача лікаря в цьому випадку полягає в тому, щоб визначити оптимальний спосіб діагностики, виявити причину болю та призначити відповідне лікування. Надання своєчасної допомоги дозволяє зупинити дегенеративний процес і уникнути небажаних наслідків для здоров’я в майбутньому.

Симптоми та судинні патології, що викликають біль у колінах

Серед звичних проявів при ураженнях колінного суглоба зазначають обмежену рухливість та біль, який охоплює зовнішню поверхню. Але, коли йдеться про захворювання судин, то дуже часто відчуття болю виникає з внутрішнього боку – тобто в підколінній ямці. Клінічну картину доповнюють інші характерні симптоми:

• хворобливі відчуття різної періодичності, характеру та інтенсивності;
• посилення болю після навантажень або під час згинання ноги;
• труднощі під час пересування, особливо при спробі опиратися на хвору ногу;
• скорочення амплітуди рухливості: нога може вимушено залишатися в зігнутому положенні як під час ходіння, так і в стані спокою;
• відчуття печіння, поява набряків в області гомілок і стоп, з’являються судинні «зірочки» на шкірі біля колінного суглоба, розширюються підшкірні вени нижче та вище коліна.

Больовий синдром може проявлятися по-різному: від відчуття поколювання до розпирання в області суглоба. Якщо під шкірою проглядаються вузлуваті та розширені вени, то діагноз поставити нескладно. Однак такі захворювання не завжди супроводжуються помітними візуальними змінами. Тож пацієнту складно пов’язати біль у суглобах з патологічними процесами, які протікають у венозній системі.

Поширенні захворювання судин, що спричиняють біль у колінному суглобі

З точки зору флебології анатомічна область коліна має вигляд судинного вузла, де глибокі вени гомілки з’єднуються з підколінною веною, яка потім формує вену стегнову. Також коліно з різних боків оточене поверхневими венозними судинами та тісно пов’язане з м’якотканинними, сухожильними, кістковими структурами та іншими відділами нижніх кінцівок. Все це вказує на те, що відчуття болю може бути пов’язане з великою кількістю факторів і людині без медичної освіти важко зорієнтуватися в подібній ситуації.

Розповсюджений діагноз у галузі флебології загалом і при болі в колінах зокрема – варикоз. Підколінна вена залягає доволі глибоко і хоча вона коротка, але має власний клапанний апарат, у якому можуть протікати характерні варикозні зміни. При цьому больовий синдром проявляється не завжди й часто супроводжується тягнучим відчуттям. Також хвороба часто не має зовнішніх ознак (аномальне розширення судин), тому пацієнти не звертають увагу на проблеми зі здоров’ям.

Окрім варикозу до переліку розповсюджених захворювань входить:

• тромбофлебіт – запалення венозної стінки, що виникає внаслідок ускладнення варикозу або спричинене порушенням згортання крові. Починається з незначного болю, яке надалі здатне призвести до повного закоркування судини з подальшим некрозом м’яких тканин;
• лімфаденіт – мова про випадки локалізації в підколінних лімфовузлах. На початкових стадіях виникає незначний дискомфорт, який у майбутньому буде лише посилюватися та супроводжуватися лихоманкою.

Зверніть увагу, що біль у кожному з перерахованих діагнозів з’являється саме в підколінній ямці, що викликає у пацієнтів відчуття страху, на відміну від типової надколінної та колінної локалізації. Але не варто панікувати, головне – вчасно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою.

Нерідко симптом виникає через розвиток патології в інших відділах нижніх кінцівок, інколи проблема полягає в неправильному положенні стопи та деформації великого пальця, що призводить до нерівномірного скорочення м’язів. Лікарі в цих випадках проводять диференціальну діагностику для всебічного дослідження проблеми та визначення її першопричини.

Особливості діагностики та лікування судин в області колінного суглоба

Під час первинної консультації фахівець оцінює стабільність і функціональність суглоба, вивчає його стан у динаміці. Також лікар збирає дані про спосіб життя пацієнта, режим дня та харчування, наявність шкідливих звичок і т. д. У процесі діагностики застосовують сучасні високоефективні методики, що дозволяють отримати повну картину про стан здоров’я пацієнта, до яких належать:

• загальні лабораторні аналізи крові та сечі – дають змогу виявити запальні процеси та інші системні патології;
• УЗД колінного суглоба – доступний спосіб, що дозволяє вивчити стан м’яких тканин і особливостей кровообігу в даній ділянці;
• МРТ колінного суглоба – неінвазивна техніка обстеження, необхідна для дослідження всіх тканинних структур, виявлення можливих патологій і новоутворень.

Що стосується лікування, то все залежить від клінічної картини, ступеню важкості та стадії хвороби. Залежно від цього лікарі впроваджують консервативні, хірургічні чи комбіновані алгоритми терапії. Наприклад, під час лікування варикозу хороші результати дають компресійні гольфи та панчохи. Вони дозволяють позбутися застійних явищ у кінцівках, набряків і відновити всі функції.

На ранніх стадіях достатньо призначити ЛФК для поліпшення кровообігу. Фізіотерапія в поєднанні з медикаментозним лікуванням ефективно розріджує кров, запобігає утворенню тромбів і підвищує концентрацію кисню в крові. Головне – виконувати всі рекомендації лікаря та не зловживати надмірними навантаженнями в період реабілітації.