Аутоімунний тиреоїдит — це захворювання щитоподібної залози, за якого імунна система помилково реагує на її тканини. Захворювання може мати тривалий перебіг і протягом певного часу не супроводжуватися вираженими симптомами.
У частини пацієнтів функція щитоподібної залози залишається збереженою, в інших поступово розвивається гіпотиреоз. Саме тому при аутоімунному тиреоїдиті важливо оцінювати не лише наявність антитіл, а й функціональний стан щитоподібної залози та зміни в динаміці.
У медичному центрі VeroMed у Львові можна отримати консультацію ендокринолога щодо діагностики, лікування та спостереження при аутоімунному тиреоїдиті.
Аутоімунний тиреоїдит, або тиреоїдит Хашимото, — хронічне аутоімунне захворювання щитоподібної залози.
При цьому стані імунна система утворює антитіла та інші імунні реакції, спрямовані проти компонентів тканини щитоподібної залози.
Захворювання може розвиватися поступово. На ранніх етапах гормональна функція залози може бути нормальною, а з часом у частини пацієнтів виникає її недостатність.
Сам аутоімунний процес не завжди має специфічні симптоми.
Коли функція щитоподібної залози знижується, можуть з’являтися:
Водночас ці симптоми можуть виникати і при інших станах, тому за ними неможливо самостійно визначити наявність аутоімунного тиреоїдиту.
Точна причина розвитку аутоімунного тиреоїдиту може бути пов’язана з поєднанням генетичних та інших факторів.
На виникнення та перебіг аутоімунних захворювань можуть впливати різні фактори, однак не існує одного універсального чинника, який пояснює розвиток АІТ у кожної людини.
Тому лікування спрямоване насамперед на контроль функції щитоподібної залози та наслідків її порушення.
Для оцінки аутоімунного процесу можуть досліджуватися антитіла до компонентів щитоподібної залози, зокрема антитіла до тиреоїдної пероксидази.
Підвищений рівень антитіл може бути важливим діагностичним показником, але сам по собі не визначає необхідність гормональної терапії.
Лікар оцінює результати аналізів разом із рівнем ТТГ, вільного Т4, симптомами, даними огляду та іншими факторами.
АІТ може призводити до поступового зниження функції щитоподібної залози.
Однак ці два поняття не є тотожними.
У людини може бути аутоімунний тиреоїдит при нормальній функції щитоподібної залози. У такому випадку лікар може рекомендувати спостереження та періодичний контроль гормональних показників.
Якщо функція залози знижується і розвивається гіпотиреоз, може знадобитися замісна гормональна терапія.
Для оцінки стану щитоподібної залози лікар може використовувати:
Не кожному пацієнту необхідно проходити всі можливі дослідження. Обсяг діагностики визначає ендокринолог залежно від клінічної ситуації.
УЗД може допомогти оцінити структуру та розміри щитоподібної залози.
При аутоімунному тиреоїдиті ультразвукова картина може мати характерні особливості, однак результат УЗД потрібно оцінювати разом із лабораторними показниками та клінічною інформацією.
УЗД не замінює аналізи на гормони та антитіла й не визначає функцію щитоподібної залози самостійно.
Не кожна людина з аутоімунним тиреоїдитом потребує медикаментозного лікування.
Якщо функція щитоподібної залози збережена, лікар може рекомендувати спостереження та періодичний контроль відповідних показників.
Якщо на тлі АІТ розвивається гіпотиреоз, може бути призначена замісна терапія гормоном щитоподібної залози.
Тактика залежить від функціонального стану залози, лабораторних показників та індивідуальних особливостей пацієнта.
Основна мета лікування — забезпечити контроль функції щитоподібної залози та своєчасно виявляти її зміни.
Залежно від ситуації лікар може рекомендувати:
Не рекомендується самостійно приймати гормони, йодовмісні препарати або інші засоби для «лікування аутоімунітету» без консультації ендокринолога.
Підвищений рівень антитіл часто викликає занепокоєння у пацієнтів.
Водночас метою лікування не є обов’язково нормалізація самого показника антитіл. Значно важливіше контролювати функцію щитоподібної залози та оцінювати стан пацієнта в динаміці.
Тому повторне визначення антитіл потрібне не в кожній ситуації. Необхідність такого контролю визначає лікар.
При аутоімунному тиреоїдиті пацієнти часто шукають спеціальну дієту, яка могла б вплинути на перебіг захворювання.
Універсальної дієти, яка була б необхідна кожній людині з АІТ, немає.
Раціон має враховувати загальний стан здоров’я, харчові потреби та супутні захворювання. Не варто без медичних показань повністю виключати великі групи продуктів або самостійно приймати високі дози мікроелементів.
Йод необхідний для нормальної роботи щитоподібної залози, однак додатковий прийом йоду не є універсальним методом лікування аутоімунного тиреоїдиту.
Надлишкове надходження йоду в окремих ситуаціях може бути небажаним.
Тому йодовмісні препарати та добавки варто приймати лише після консультації лікаря, особливо якщо вже встановлено захворювання щитоподібної залози.
Під час вагітності особливе значення має контроль функції щитоподібної залози.
Жінкам із встановленим АІТ або порушеннями функції щитоподібної залози варто обговорити з ендокринологом необхідність контролю гормональних показників до вагітності або на її ранніх термінах.
Якщо жінка вже отримує замісну гормональну терапію, не слід самостійно змінювати дозування або припиняти препарат.
Під час консультації лікар уточнює скарги, анамнез та результати попередніх досліджень.
Бажано взяти із собою:
Після оцінки цих даних лікар визначає, чи потрібні додаткові обстеження та яка тактика буде доцільною.
Консультація ендокринолога рекомендована, якщо:
У медичному центрі VeroMed у Львові можна отримати консультацію ендокринолога щодо аутоімунного тиреоїдиту.
Лікар оцінює симптоми, результати лабораторних досліджень, дані УЗД та перебіг захворювання.
Залежно від функціонального стану щитоподібної залози може бути рекомендоване спостереження, лікування або додаткове обстеження.
Аутоімунний тиреоїдит і гіпотиреоз — не одне й те саме. Наявність антитіл не означає автоматичну необхідність гормональної терапії.
Важливо регулярно контролювати функцію щитоподібної залози та виконувати рекомендації ендокринолога.
Не варто самостійно призначати собі гормони, йод або інші препарати лише на підставі результатів аналізів чи інформації з інтернету.
Лікар – ендокринолог та лікар УЗД, Член Української діабетологічної асоціації, Член Асоціації ендокринологів України
спеціалізується на діагностиці та лікуванні хвороб щитоподібної залози, хвороб гіпоталамо-гіпофізарної системи, веденні пацієнтів з цукровим діабетом 1 і 2 типу, ожирінням