Стрес – це природна відповідь організму людини, спричинена негативним досвідом. Короткочасні епізоди певною мірою дають позитивний результат і допомагають активізувати життєві ресурси для того, щоб швидко прийняти важливе рішення. Але гострі чи хронічні стресові ситуації – зовсім інше питання. Тягар зобов’язань і відповідальності, надмірні розумові та емоційні навантаження, спроба пережити та впоратися з горем і багато інших подій негативно позначаються на психофізичному стані людини.
Тривалий вплив гормонів стресу призводить до того, що організм швидко виснажується. У жінок у цей період активізуються ділянки мозку, які відповідають за візуальну, когнітивну та емоційну реакцію. Це необхідно для того, щоб обробити отриманий досвід, але водночас супроводжується підсиленням стресового навантаження.
Яким чином стрес взаємопов’язаний з репродуктивною системою жінки?
Варто зазначити, що стрес впливає на всі системи внутрішніх органів. Але жіноче здоров’я відрізняється складним устроєм і може по-різному реагувати на різноманітні несприятливі фактори. На нього може вплинути що завгодно: від порушення режиму сну, харчування, фізичної активності до сильного емоційного потрясіння. Звичайно, кожен організм індивідуальний, у той час, як одні зберігають звичні функції репродуктивної системи не дивлячись ні на що, інші можуть реагувати навіть на незначні зміни.
Порушення менструального циклу – перший тривожний сигнал, який виникає після пережитого стресу. Проблема може супроводжуватися наступними симптомами:
- збільшення тривалості циклу – затримка менструації на 10 днів або більше;
- скорочення тривалості циклу – менструація починається мінімум на 10 днів раніше, ніж зазвичай;
- припинення менструації за відсутності органічної патології. Організм здатний «вимикати» репродуктивну функцію на фоні сильного та тривалого стресу, спрямовуючи всі ресурси на боротьбу за виживання. Вперше цю проблему лікарі помітили та описали ще в 1797 році;
- рясні маткові кровотечі – можуть виникати під час менструації або не бути пов’язаними з циклом. Зазвичай зумовлюються порушеннями овуляторного характеру на тлі гормонального дисбалансу.
Чому ж стрес здатний кардинально впливати на репродуктивне здоров’я жінки? Річ у тому, що регуляція менструального циклу – це складний багатоступеневий «каскад». Ним керують ділянки кори головного мозку та структури лімбічної системи. Ці самі структури відповідають за наші емоції, в першу чергу – реакції на страх. Тривалий вплив гормонів стресу порушує механізми роботи ендокринної системи, що з часом може вплинути на різні аспекти здоров’я.
Які ще проблеми зі здоров’ям здатний викликати надмірний стрес?
Імунна та репродуктивна жіноча система тісно між собою взаємопов’язані. Наприклад, такий гормон стресу як пролактин блокує функцію яєчників, що призводить до пригнічення імунних реакцій. Внаслідок цього можуть загострюватися хронічні захворювання та з’являтися нові, що своєю чергою спричиняє нову хвилю нервового перенапруження.
На тлі стресових станів нерідко виникають порушення мікробіому піхви. Скорочення клітинного компонента імунного захисту сприяє розвитку грибкових захворювань. Молочна залоза – ще один гормонозалежний орган. Спочатку з’являються доброякісні зміни, але з часом нездатність впоратися зі стресом або несвоєчасне звернення за медичною допомогою може призвести до розвитку онкопатологій.
Проблеми сексуального характеру – ще один важливий аспект. На жіноче лібідо значно впливають різноманітні психосоціальні чинники, тож будь-які інтенсивні переживання починають домінувати. Таким чином статевий потяг відходить на другий план і жінці стає важко відчути сексуальне бажання або оргазм.
Вплив стресу в період вагітності
Оскільки тривале психічне навантаження супроводжується порушеннями менструального циклу, то це автоматично скорочує вірогідність завагітніти. Таке явище відоме під назвою «стресорне безпліддя», яке спостерігається у 30% випадків. Гормони стресу порушують процеси, відповідальні за сприятливі умови для успішної імплантації яйцеклітини та розвиток ембріона. Тому навіть якщо запліднення виявилося вдалим, то існує високий ризик завмирання плоду.
Що стосується вагітності, то надмірні переживання в цей період підвищують ризик викидня та передчасних пологів. Особливо небезпечним вважається високий рівень кортизолу в крові матері. Існують наукові дослідження, які показали негативний вплив гормону на нормальний розвиток плоду та здоров’я майбутньої дитини. Підвищується ризик різноманітних патологій, захворювань серцево-судинної системи тощо.
Рекомендації для жінок, які зіштовхнулися з гінекологічними проблемами після пережитого стресу
Питанню важливості профілактичних оглядів у кабінеті гінеколога завжди приділялась увага. Але в період надмірного психоемоційного навантаження це особливо важливо. Своєчасне звернення до лікаря дає змогу виявити проблему на ранній стадії, призначити коректне лікування та уникнути негативних наслідків для інших систем внутрішніх органів.
Проводити огляд рекомендують в середині циклу. Під час візиту лікар робить візуальну оцінку стану статевих органів, проводить ПАП-тест і аналізи на флору для виявлення інфекційних захворювань. Якщо ви зіштовхнулися з сильним стресом, то фахівці рекомендують наступне:
- у випадку самостійного відновлення менструального циклу після разового порушення спеціальне обстеження не потребується – виконується стандартна диспансеризація;
- порушення менструального циклу спостерігається протягом двох і більше місяців – необхідно обов’язково звернутися до гінеколога для гормонального обстеження;
- спостерігається гострий біль внизу живота та рясні кров’янисті виділення (засоби особистої гігієни доводиться міняти кожні 2 години або частіше) – рекомендують звернутися за екстреною допомогою в стаціонар;
- з’явилося відчуття свербіння або печіння, нехарактерні виділення з неприємним запахом, помірні болі внизу живота – планово зверніться до гінеколога для комплексного обстеження.
Зверніть увагу, що загострення будь-яких симптомів перед менструацією може стати сигналом для дій. Тому уважно слідкуйте за реакцією організму. Мова про часті головні болі, різкі перепади настрою, надмірну пітливість, болісні відчуття в області молочних залоз, проноси, запори тощо. Існують випадки, коли жіночий організм відновлювався через півроку чи рік після зникнення фактору страху, але це не означає, що необхідно відмовлятися від додаткової консультації гінеколога. Краще переконатися, що збій не призвів до негативних наслідків зі здоров’ям.