Центральним двигуном серцево-судинної системи є серце.
Це порожнистий орган завбільшки з кулак людини, міститься в грудній порожнині, між легенями, і складається з чотирьох камер: двох шлуночків (правого і лівого) і двох передсердь (правого і лівого). Між ними є клапанний апарат, який забезпечує рух крові в одному напрямі.
Серце – це основний двигун крові, у якій є поживні речовини для всіх тканин організму. Внаслідок складних біохімічних процесів, які відбіваються в серцевому мʼязі, серце скорочується 60-80 разів на хвилину. Внаслідок цього кров викидається в судинне русло.
Під час скорочення серця кров потрапляє в аорту-головну судину – та по судинах різного калібру-артеріях, артеріолах,капілярах-переносить до тканин поживні речовини й кисень. А далі через вени, пройшовши через травний тракт і печінку, повертається в праві відділи серця та в легені, де збагачується киснем. Після того кров знов надходить в ліві відділи. Так здійснюється кровообіг. Щоб серце могло виконувати свою роботу, воно повинно одержувати достатню кількість кисню та інших поживних речовин.
Живлення серцевого мʼяза здійснюється через вінцеві артерії серця. Є ліва та права, що беруть початок з устя аорти, з тієї великої судини, у яку викидається кров з лівого шлуночка, збагачена киснем. Тому порушення руху крові в цих судинах може призвести до захворювання яке називають ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ (ІХС).
Отже, ІХС виникає при порушенні рівноваги між вінцевим кровоплином та потребами серцевого мʼяза в кисні, тобто серце отримує менше кисню ніж потребує.
На це є різні причини: атеросклероз (бляшка, тромб), чи різкий спазм (різке раптове звуження). Одним з проявів ІХС є СТЕНОКАРДІЯ або “грудна жаба”. Хворі при цьому скаржаться на стискаючий різкий біль в грудній клітці, у вигляді приступу під час навантаження (швидкої ходьби, бігу) і який зменшуюється або зникає під час зупинки. Хоча слід зазначити, що інколи можуть виникати подібні симптоми і в спокої (наприклад вночі під час сну). І найгірше, що можуть бути і безбольові прояви стенокардії: задишка, слабість, швидка втома.
Найтяжчою формою ІХС є інфаркт міокарду, що являє собою появу внаслідок ураження міокарда-ділянку некрозу (змертвіння) серцевого мʼяза.
Причинами розвитку даного захворювання є багато факторів. Їх називають факторами ризику. Це порушення ліпідного обміну (збільшення кількості холестерину в крові, співвідношення ліпідів крові), ожиріння, підвищений артеріальний тиск, цукровий діабет, підвищений вміст сечової кислоти, а також куріння, спадковість, постійні стреси.
Тому лікування в першу чергу спрямоване на усунення цих факторів. Це зменшення ваги тіла, збільшення фізичного навантаження, припинення куріння та вживання алкоголю, корекція рівня артеріального тиску і т. д.. При необхідності призначення потрібних ліків.
Але буває й так, що все ж таки не вдається уникнути ускладнень, тому в такому разі поряд з медикаментозним лікуванням є необхідне й хірургічні методи. В такому разі проводять стентування вінцевих артерій або аортокоронарне шунтування.
Тому в разі появи поганого самопочуття, слід не зволікати з консультацією лікаря, адже як сказав відомий учений О. О Богомолець. “Уміння подовжити життя – це передусім уміння не скоротити його.“